Олександр Олешко

Коротка біографія:

Рід занять: Актор
Ім'я (лат.): Aleksandr Oleshko
Зріст: 1.80 м
Дата народження: 23 липня 1976 | рак
Місце народження: Кишинів, Молдова
Жанри: Комедія, детектив, бойовик
Дружина: Ольга Бєлова (розлучення)

Біографія:

Олександр Олешко народився 23 липня 1976 року в столиці Молдавської РСР Кишиневі. З ранніх років прагнув стати артистом! Він ще в дитячому саду багато співав, розважаючи оточуючих, а беручи в руки скакалку, не стрибав, а представляв її шнуром з мікрофоном. З цієї ж причини в школі він не приділяв належної уваги точним наукам, - навіщо вони артистові. Можна тільки дивуватися - звідки така любов до лицедійства, адже в родині до цього ніхто відношення не мав. Бабуся наприклад, взагалі мріяла, щоб онук став священиком. Вона вчила його молитвами, водила до церкви, і все це благотворно лягало на юну душу ...

Прищеплена з дитинства любов до церкви, не заважала Олександру Олешко бути активним піонером. Він до ночі пропадав у школі, захоплений громадською роботою. Коли ж в Молдові почалися міжнаціональні чвари, то юний Сашко навіть написав листа до газети «Вечірній Кишинів», протестуючи з приводу знесення пам'ятника Леніну.

Навчаючись в першому класі, Олександр Олешко вперше побачив намальовану в букварі Червону площу і заявив всім, що буде жити в Москві. З тих пір столиця завжди вабила його до себе. Сашкові було 14 років, коли він заявив мамі: «Якщо ти мене не пустиш до Москви, то я втечу». Ну, що їй було робити, як не дозволити ...

У чотирнадцять років можна було вступити лише до циркового училища. Що ж, циркове - так циркове. Тим часом у країні настали важкі часи: розпад Радянського Союзу, економічна розруха, політична криза. У таких умовах і відбувалося дорослішання Олександра. Багатьох все це вводило в повну розгубленість, а він і училище закінчив з червоним дипломом, і на телебаченні передачі вів («Роу-шоу», присвячене фільмам знаменитого казкового режисера, і «Шпилька» на каналі «2х2».

Початківець артист навіть у кіно примудрився зніматися. Олександр Олешко згадує про той час: «Це була ера минає складу радянського кінематографа. І, як фантомні болі, вже Радянського Союзу немає, а ще якісь фільми дознімати. І жахливі були історії насправді, коли ці були путчі нескінченні страшні, коли поранених відносили до Київського вокзалу, коли оголосили комендантську годину. А ми на «Мосфільмі» дознімати якусь сцену у фільмі «Хоровод». А потім за 15 хвилин до початку комендантської години під кулями, в прямому сенсі цього слова, тікаємо».

Закінчивши циркове училище, можна було цим і задовольнятися. Театр і кіно в розрусі, а тут - реальна можливість працювати на естраді, заробляти гроші. І він заробляв, причому дуже непогано на ті часи. Але Олександр вирішив кинути всі проекти і в 1995 році вступив до Щукінського училища на курс В. В. Іванова.

За його власними словами, він провів там чотири щасливих року, осягаючи акторська майстерність, а ночами працюючи офіціантом. Коли ж у 1999 році він закінчив навчання, то молодого артиста запросили до себе одразу кілька театрів. Тоді за нього практично все вирішив Олександр Ширвіндт, який переконав піти в Театр Сатири. Олександр і не пручався, адже там колись працював його улюблений Андрій Миронов.

Однак у Театрі Сатири Олександр незабаром розчарувався і не чекаючи закінчення сезону, написав заяву про звільнення. Пару місяців він був без роботи, а потім в 2000 році, його запросила до себе в «Сучасник» Галина Волчек.

Олександр згадує, що його початок у театрі було складним. Роль Епіходова у «Вишневому саді» виходила погано: «За короткий термін я не зумів правильно почути Галину Борисівну. Тому вона застосувала відносно мене свій фірмовий педагогічний прийом, зануривши мене в атмосферу абсолютної нелюбові й відчуженості. Загалом, вона змоделювала на прикладі наших з нею відносин відносини Епіходова і Дуняші. І мені було так прикро, що Волчек, яка поважала мене і взяла в театр, раптом мене не любить і не помічає, що все це відчай лягло на роль, завдяки чому я й зіграв її відмінно. Після вистави Галина Борисівна підійшла до мене і сказала: «Молодець. Вітаю. Все зроблено правильно. Доброю тобі й успішного життя в нашому театрі».

Театр «Современник» став для Олександра Олешко рідним домом. За його зізнанням, він отримує задоволення від роботи. Втім, театр він і не вважає своєю роботою, для нього це скоріше свято. І про це він говорить щиро, нітрохи не красуючись. На сцені «Современника» Олександр зайнятий в спектаклях: «Балалайкин і К», «Три сестри», «Ще раз про голого короля», «Солодкоголосий птах юності», «Гроза», «Важкі люди».

Паралельно Олександр Олешко брав участь у постановці театру імені Вахтангова «Мадемуазель Нітуш», де грав Флорідора і Селестена. Ця співпраця виявилося дуже вдалою. Олександр став володарем престижної театральної премії «Золота чайка». Для актора це цінно ще й тим, що роль Селестена колись виконував сам Андрій Миронов.

Після закінчення Щукінського училища Олександр Олешко повернувся на екрани. Знімався в невеликих ролях у серіалах: «Зупинка за вимогою», «Марш Турецького», «Кодекс честі», «Вокзал». Потім були більш значні ролі. Одна з них - Петро Яблоков в картині «Турецький гамбіт». Той самий смішний і недоладний Петро, в якого закохана чарівна героїня Ольги Красько. У романі у Акуніна герой Олександра Олешко страждав плоскостопістю і тому його не взяли в піхоту. Працюючи над образом, актор спеціально носив чоботи на півтора розміри менше і роздирав ноги до крові, щоб домогтися інший ходи.

Інша велика робота - роль копірайтера Саші в комедійному серіалі «Рекламна пауза». І хоча там вийшло трохи не так, як хотілося б Олександру, але зате на зйомках йому пощастило познайомитися і попрацювати з Юрієм Стояновим. «Обожнюю людей, здатних на іронію і самоіронію», - говорить про нього Олександр Олешко. Запам'ятався і полюбився актор також за ролями в ситкомах «Давай одружимося», «Вся така раптова», іншим серіалів та фільмів.

З 2007 року Олександр Олешко знімається в комедійному серіалі «Татусеві дочки». Веселий, добрий серіал, розрахований на сімейний перегляд. Герой Олександра - доглянутий, молодий олігарх Василь Федотов (або «алігатор», як його називає Пуговка). Актор грає смішно, іскрометно, із задоволенням і явною симпатією до свого персонажу.

«Татусеві дочки» принесли Олександру широку популярність, але сам він до цього ставиться без будь-якої ейфорії. Так, його герої улюблені глядачами, але сам актор все ж вважає, що поки нічого серйозного в кіно ще не зробив.

Своєю віддушиною Олександр Олешко називає участь у проекті «Смішарики» на телеканалі «Домашній». Ці забавні персонажі відразу ж припали до серця мільйонам дітей, тому що зроблені з душею і любов'ю до маленьких глядачів. Частинку своєї душі в «Смішариків» вклав і Олександр. Вдячні діти відповідають йому взаємністю, називаючи актора ласкаво «СмеШурік» ...

У Олександра Олешко є досвід сімейного життя. Він півтора роки прожив у шлюбі з акторкою Ольгою Бєловою. Жили, що називається, душа в душу і про той час Олександр згадує з великою теплотою. Розлучившись, вони залишилися хорошими друзями.

Фільмографія:

2011 Ржевський проти Наполеона
2010 На зраді ... адміністратор готелю
2010 Козаки ... Венеціан
2009 Тьотя Клава фон Гетта (ТБ)
2009 Щастя розвідника ... полковник Ботян
2009 Райський куточок ... Міша
2008 Агентство «Мрія» (ТБ)
2008 Повернення мушкетерів
2008 Населений острів: Фільм перший ... мутант-пекар
2008 Дуже російський детектив ... Сканер
2008 Смерть шпигунам 2 (серіал)
2008 Фотограф (серіал)
2007 Татусеві дочки (серіал) ... олігарх
2007 Вся така раптова (серіал)
2007 Карнавальна ніч 2
2006 Рекламна пауза (серіал) ... Sasha
2006 Рейки щастя (серіал)
2005 Турецький гамбіт ... Петя Яблоков
2002 Кодекс честі (серіал) ... Семен на прізвисько «Артист»
2001 Люди й тіні: Секрети лялькового театру (серіал) ... Kostya
2000 Нам - 75! ... Bobchinsky
1999 Будемо знайомі! (Серіал)
1992 Важкі люди ... господар квартири

Нагороди та премії:

2007 Лауреат премії "CINEMA BEAUTY AWARDS"
2005 Лауреат театральної премії "Чайка" в номінації "Кращий комедійний актор"
Член Спілки театральних діячів Росії
Двічі лауреат конкурсу читців Якова Смоленського.
Лауреат конкурсу Яхонтова.
Дипломант конкурсу «З любов'ю до романсу».
Лауреат і володар першої золотої премії фестивалю ім. Б. С. Брунова.
Володар премії «Золота рамка» ділових кіл «АУ-РУМ», за кращу комедійну роль у серіалі «Зупинка на вимогу».
Володар премії фонду «Сузір'я».

Посилання:

www.oleshko.info